На Котелевщині відбувся колоритний етнофестиваль «Гелон-фест»

Версія для друкуВерсія для друку

На Котелевщині відбувся колоритний етнофестиваль «Гелон-фест»

 

   Упродовж 16-17 червня 2018 року на теренах Більського городища, що в Котелевському районі Полтавщини, вирував колоритний етнофестиваль «Гелон-фест». На дійство з’їхалися мешканці різних куточків України: Київщини, Сумщини, Черкащини, Івано-Франківщини, Одещини, Хмельниччини, Харківщини, Запоріжжя.

   На відкритті фестивалю побували заступник голови обласної державної адміністрації Микола Білокінь, перший заступник голови обласної ради Євгеній Холод, заступник голови обласної ради Анатолій Ханко.

   «Більське городище – дуже важлива історична пам’ятка. Приємно, що вона привертає увагу іноземців, а фестиваль розростається. Вражає колорит заходу. Культура об’єднує і зміцнює державу, а Полтавщина – оаза української культури. Хто ж не знає про столицю вишивки й килимарства Решетилівку чи гончарну столицю України – Опішню, хто не їздив гоголівськими місцями, не бував на Сорочинському ярмарку, не читав славнозвісної «Енеїди» зачинателя нової української літературної мови, нашого земляка Івана Котляревського? Полтавщина – духовна столиця України! Маємо вкладати кошти в культуру, бо вона виховує й об’єднує людей», – зазначив Микола Білокінь. Також він вручив Почесну грамоту облдержадміністрації колективу Історико-культурного заповідника «Більськ».

   «Другий рік відбувається фестиваль. У 2018-му ми дещо змінили формат заходу, розширили локації. Велика територія буде оформлена як музей під відкритим небом. Працює виставка знахідок, виявлених під час розкопок на Більському городищі. Можна подивитися на реконструйоване скіфське житло. Неподалік тривають археологічні розкопки. Територію проведення фестивалю обрали недарма, адже поряд знаходиться перший вал, який переходить у комплекс валів. Тож, ми перебуваємо власне перед входом у велике на той час місто Гелон», – розповіла директор Департаменту культури і туризму облдержадміністрації Валентина Вождаєнко. За її словами, заявки на участь у фестивалі подали більше ста майстрів народної творчості з усієї України.

   «Хотіли представити й нашу молодь, тому свято відкривав Гадяцький коледж культури і мистецтв імені І.П. Котляревського скіфською постановкою, яку вони рік готували, костюми для постановки пошили фахівці Полтавського академічного обласного театру ляльок. Шістдесят студентів-учасників симфонічного оркестру Полтавського музичного училища імені М.В. Лисенка на чолі з молодим диригентом Єлізаром Пащенком продемонстрували, що таке класична європейська музика. Водночас «Гелон-фест» – це ж етнофестиваль, тому на ньому виступили співачка Катя Чілі зі своїм колективом, гурт «Шпилясті кобзарі», із Сумщини приїхав виконавець Олександр Кварта, запальні ритми подарував гурт «Живі барабани», відбулося кінне свято, а також вогняне шоу. Кожен відвідувач міг знайти для себе цікаве й корисне заняття, – додала Валентина Вождаєнко. – Дякуємо усій великій команді працівників культури і мистецтва, яка долучилася до організації та проведення заходу».

   Будемо популяризувати Більське городище й надалі, бо науковці, фахівці-пам’яткоохоронці про нього знають, а ось широкий люд – ні. А за масштабністю й величністю подібної пам’ятки у світі немає. Її площа – близько п’яти тисяч гектарів, а довжина валів довкола – 37 кілометрів. Для порівняння, Вавилон був уп’ятеро меншим, а нинішнє Князівство Монако – у 111 разів. Знахідки останніх років стали поштовхом для організації відповідного фестивалю, щоб люди розуміли значення цієї пам’ятки і чиїми нащадками ми є. Минулорічний захід виявився вдалим, у ньому взяли участь близько п’яти тисяч людей. Цього року нас підтримали облдержадміністрація, обласна рада, на районному рівні, сільська рада. Тож ми відвели земельну ділянку в постійне користування й проводитимемо тут «Гелон-фест». Таким чином популяризуватимемо пам’ятку. Вже маємо певний відгук. Цікавляться чимало іноземців. Звертаються шотландці, поляки, щоб проводити дослідження. Уже маємо подібну практику. Із 1993 по 2006 роки на Більському городищі працювала українсько-німецька експедиція. Провели чимало розкопок, науковці почерпнули багато важливої інформації, відкрилися нові дані», – розповів директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост, зазначивши й про те, що на теренах Більського городища планується невдовзі створити музей, де зберігатимуть знайдені експонати, а також відкриється музей під відкритим небом.

Наверх ↑